Counter-Strike – чи не найпопулярніший шутер від першої особи, який, незважаючи на свій вік, й досі користується неабиякою популярністю. Однак, якщо порівнювати цю легендарну гру з іншими іграми в рамках жанру, можна сказати, що CS дуже консервативна. Оновлення, що в ній відбуваються, не настільки часті і не такі масштабні, як іноді хочеться користувачам. Проте, з огляду на те, що шутер вже майже 21 рік займає стабільну позицію на арені комп’ютерних розваг, поновлення все ж таки з’являються, хоча і повільно.
Важко заперечити те, що за дві декади гра пройшла крізь масу змін. Різниця між першою і останньою версією гри може здатись досить-таки вражаючою. Воно й не дивно, адже з початку двохтисячних комп’ютерні технології набрали шалені темпи розвитку, завдяки чому у розробників з’явилася можливість створювати продукти з неймовірною графікою. Однак, справа не тільки в зовнішньому вигляді карт, зброї та солдат. Протягом майже чверті століття удосконалилися різні елементи гри і додавалися нові. Нововведення часто конфліктували з звичними і заїждженими деталями, тому від останніх доводилося позбавлятися.
Ми пропонуємо тим, хто пам’ятає не короткий шлях розвитку Counter-Strike поностальгувати і освіжити в пам’яті деякі особливості старих версій, яких в CS: GO просто не існує. Безсумнівно, завзяті фанати шутера раз у раз будуть потай думати, що колись було краще. Що ж, давайте згадаємо, як це було і вирішимо для себе, які елементи повинні були залишитися в новій версії.
Прилад нічного бачення
Система нічного бачення – це той елемент Counter-Strike, якому не довелося побачити епоху Global Offensive. Його не назвеш найважливішим предметом гри, оскільки його використання зводилося до однієї тільки карти. Гравцям не особливо подобалося витрачати ресурси на нього в кожному раунді. Проте, були і умільці, які готові посперечатися з цією думкою. Деякі з них ставали королями темних карт саме завдяки приладу нічного бачення. Решта ж користувачів рідко гідно оцінювала його, через що він і потрапив під «списання».
Поліцейські щити
Даний предмет можна назвати чітерським. Його придбання було під забороною на багатьох користувальницьких серверах. Якщо ж в епоху комп’ютерів з оперативкою на 512 МБ вам доводилося насолоджуватися улюбленою грою в інтернет-кафе, то ви добре знаєте, що за використання такої, здавалося б, дрібниці, можна було отримати на горіхи не тільки від членів команди суперників, а й від своїх товаришів. Так що немає нічого дивного в тому, що Valve викоренила щити, що дарували невразливість своїм власникам. Сумно лише те, що розробники не зуміли створити цікаву альтернативу цього предмету. Що ж, якої сили не була б ненависть майже кожного геймера до поліцейського щиту, його все ж іноді не вистачає тим вірним фанатам CS, які його застали і мали можливість його випробувати на собі.
Заручники
Система заручників в Counter-Strike Global Offensive досить толерантна. З одного боку – це позитивний момент, що відрізняється простотою. Досить тільки підійти до заручника, повантажити його на плече і бігти з цим вантажем до центру порятунку. Однак в колишніх версіях заручники були не просто об’єктами, котрі потребують спасіння, але і безпосередніми учасниками того, що відбувалося на полі бою (не по своїй волі, звичайно ж). До CS: GO процес звільнення був більш цікавим, та й за допомогою нього можна було отримати деяку тактичну перевагу. Наприклад, геймери могли використовувати цивільних, як живий щит або як перегородку для дверей і проходів. Терористи взагалі не переймалися за збереження бідолах, захищаючись ними від їх же рятівників. Такі версії гри були менш коректними, проте їх успіх можна було спостерігати за популярністю тих чи інших карт, яка помітно зменшилася в останній версії.
Покупка патронів
Якщо ви не належите до тих людей, які виросли на CS, то ви, напевно, здивуєтеся, дізнавшись, що разом зі зброєю йшов лише один магазин патронів. Решту потрібно було докуповувати або ретельно економити. Найчастіше за часів покупки патронів геймерам доводилося грати з холодною зброєю весь раунд за відсутністю іншого виходу.
Графіті
Ще на початку існування комп’ютерних клубів і інтернет-кафе користувачі могли випробувати функцію персональних графіті, яка передбачала великий арсенал малюнків. Природньо, деякі правила все ж стримували гравців від абсолютно абсурдного і непристойного мистецтва, проте лімітоване коло зображень мало мізерний розмір. Залишається тільки уявляти, що могло бути зображено на стінах карти. Деякі шедеври на базі терористів могли навіть відвернути контр-терористів від їх основної мети, оскільки серед них були справжні цінителі, яким зображення на стінах просто запаморочували голову . Якщо говорити про CS: GO, то в ній і досі залишилася ця функція. Хоча, якщо подивитися під іншим кутом, то це вже можна назвати скоріше рудиментами опції графіті. У нинішньому становищі гравці можуть використовувати лише придбані малюнки, вибір яких дуже обмежений.
Простріли
Можливо, Counter-Strike знайшов таке визнання завдяки тому, що в ньому завжди потрібно було залишатися напоготові і не розслаблятися, оскільки ворожий патрон міг дістати будь-кого навіть в разі майстерного маскування. Справа в тому, що фанати обговорюваного шутера починали рандомну стрілянину з перших секунд раунду. Деякі ентузіасти випускали цілі обойми патронів наосліп. А сховатися від цих лютих пострілів було неможливо за жодною із стін, оскільки всі вони, як одна, прострілювалися. Це було цікавим елементом гри, але вкрай малоймовірним на справжньому поєдинку. Саме тому Valve вирішила наблизити функцію обстрілу до більш реальної, зробивши майже всі поверхні такими, щоб їх неможливо було прострілювати. І хоча любителі CS: GO зможуть вам розповісти, що навіть і зараз цю особливість ігрового процесу можна зустріти не рідко, більш ранні версії славилися куди більшою кількістю таких місць.
